| Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор Конквест Р. Видавництво К.: Либідь, 1993, 384 ст. (Історія України) Книга «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (англ. The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine) вперше побачила світ у 1986 р., тоді, коли не лише в Радянському Союзі, але й в багатьох країнах Заходу не визнали навіть сам факт Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. За два роки, у 1988, книга була перекладена російською і вийшла у Лондоні. Українською – у 1993 р. в Києві. Після цього мала кілька перевидань, крайнє – у 2022 р.
Спираючись на низку документальних джерел, автор розкриває жахливі картини колективізації та Голодомору 1932–1933 рр., відверто висвітлює правду про геноцид українського народу, насамперед його штучність та спланованість радянським тоталітарним режимом. "Революція згори", як сам Сталін називав ці події, була спрямована на знищення двох ворожих радянській владі елементів – радянське селянство в цілому і український народ.
Події, описані в цій книзі, стосуються двох головних передумов Голодомору 1932–1933 рр. і самого Голоду. Йдеться про подвійний удар по радянському селянству – розкуркулення і колективізацію, саме завдяки яким радянській системі вдалося викосити голодом мільйони людей. Розкуркулення означало, по суті, фізичне знищення населення або депортацію на Північ мільйонів селян разом з їхніми родинами. Офіційно розкуркуленню підлягали найзаможніші селяни, на ділі ж його жертвами стали не лише найвпливовіші і найнепокірніші, але й усі без виключення селяни, які тримали господарство, аби тільки прогодувати свою велику родину. Колективізація ж мала на меті цілковиту ліквідацію приватного землеволодіння й концентрації решти селянства в контрольованих більшовиками "колективних" господарствах. Реалізація цих планів спричинилася до мільйонних жертв, як серед депортованих, так і тих, хто лишився на своїй батьківщині.
|