| Битва за Днепр ред.-сост. С. Е. Широков Видавництво Днепропетровск: Промінь, 1975, 224 ст. (Документальна проза) У виданні зібрано вірші та художню прозу, публіцистику і нариси, фронтові замітки та спогади, авторами яких є полководці, поети, політичні працівники, військові кореспонденти та рядові солдати, об'єднані спільною темою – історичною битвою за Дніпро.
Битва за Дніпро – це наступальні операції Червоної армії, здійснені у серпні-грудні 1943 р. силами Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного та Південного фронтів (з 20 жовтня Білоруським, І–IV Українськими фронтами) і проведені з метою визволення Лівобережної України, Донбасу, форсування Дніпра та виходу на Правобережну Україну.
Згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандування від 9 вересня 1943 р., командування фронтів почало готувати війська до форсування Дніпра на усьому 750-кілометровому фронті, від смт Лоїв (нині місто Гомельської обл., Білорусь) до Запоріжжя, притому з ходу, «на плечах» противника, який відступав.
Завдання наступаючим військам доводилося вирішувати без належної підготовки і до того ж за браком переправних засобів. Переправлялися спочатку без важкої техніки і через погодні умови без прикриття з повітря. Як могло, допомагало населення придніпровських сіл. Партизани, виконуючи завдання командування Червоної армії, захопили, утримали й обладнали 25 переправ через Дніпро та його притоки Десну і Прип'ять. Успішна битва за Дніпро, ставши кульмінацією битви за Україну, відкрила перед Червоною армією нові стратегічні перспективи. Було створено умови для визволення Правобережжя та Південної України, але зависокою ціною людських життів.
|